У старі часи «Колодія», або «Колодку», в селах справляли цілий тиждень. Так, у понеділок на Масляному тижні сходилися жінки до корчми або до когось у хату і справляли народження Колодія. Клали на стіл сповите в полотно поліно, прикрашали його різнокольоровими стрічками й сухими квітами. Випивали за його здоров’я та співали родильних пісень. У вівторок Колодія хрестили, приспівуючи: «Щоб такий був багатий, як кожух волохатий». У середу справляли «поскребини», або «Зноби-баби».

Колодій помирав. У п’ятницю його ховали, а в суботу — оплакували. Жінки голосили за ним, побивались, що не буде з ким «волочити колодку».

До того приспівували:

Ой, колодка, колодка,
Ой яка ж ти солодка!
Цілий рочок треба ждати,
Щоб на тобі погуляти!

Колодки в’язали парубкам та дівчатам на знак покарання за те, що не одружилися, а також батькам, що вчасно не оженили сина чи не віддали заміж дочку…

Як розказали «Дню» організатори етнозабави, ті з киян або гостей нашої столиці, хто завітає у п’ятницю до Музею Гончара, потраплять на великі вечорниці й візьмуть участь у фольклорному дійстві, яке відтворить старовинні обряди: в’язання, волочіння і чіпляння колодки хлопцям та дівчатам (побувають на майстер-класі з виготовлення колодки), а ще покуштують вареники з сиром, зап’ють їх узваром або наливкою, послухають пісень, потанцюють під акомпанемент скрипки. Також пройдуть стрітенські забави — церемонії прощання із зимою (у програмі братиме участь фольк-гурт «Люди добрі» зі Львова).

Джерело: День

Оффтопік:
Еще ровно полмесяца и наступит ВЕСНА, а весной — солнце. Самое время задуматься о покупке солнечных коллекторов. До сегодня сам не знал об их существовании, почитал, понравилось. Буду думать по поводу оборудования такой штукой дачного домика. Имхо, солнечные батареи и солнечные коллекторы — интересный вариант экономии денежных средств уже сегодня.